Галерея "На Уютной" 2000, Ніна Федосіівна.

 

2000

Ми з вами завершили 1999 рік спогадами про галерею "На Уютной" та плавно перейшли у 2000 рік, який став завершальним роком роботи галереї.

У мене не залишилося записів про те, що відбувалося цього року в галереї. Я знаю, що всіма проєктами керував одеський художник Олександр Силантьєв, а допомагала йому по господарству наша незабутня Ніна Федосіївна.

І сьогодні ми поговоримо про неї. У мене зараз, на жаль, немає під рукою фото цієї жінки. Я сподіваюся, що я зможу якось його знайти. Ми познайомилися з Ніною Федосіївною у Палаці Моряків, де вона працювала консьєржем, тобто сиділа у віконці, куди могли звертатися відвідувачі. Ніна Федосіївна була царицею котів Палацу Моряків — у дворі був флігель з бюстом Леніна, і там вона годувала всіх вихованців.

Вона була дуже приємною та адекватною жінкою, і ми запропонували їй роботу в галереї «На Уютной», і вона погодилася.

Працюючи в галереї, вона настільки долучилася до мистецтва, що й сама почала творити. Нам із нею було дуже комфортно, і моя мама навіть почала ревнувати. Мама просила мене взяти її до нас на роботу в галерею, на місце Ніни Федосіївни, але я не могла собі уявити становище, коли моя мама підтримуватиме порядок у галереї і працюватиме на нас — це було неприйнятно для мене. Мені було простіше допомагати їй матеріально, а може, це було неправильно.

Любителька кішок Ніна Федосіївна дбала і про нашу Ксюшу, нашу важливу триколірну кішку, і коли трапилася біда і Ксюша покинула нас, Ніна Федосіївна дуже сумувала і вважала, що це її вина.

Невдовзі Ніна Федосівна теж покинула нас, але вона назавжди залишилася в наших серцях, і я й досі пам'ятаю її посмішку.

2000

We ended the year 1999 with thoughts about the gallery “On Uyutnaya” and smoothly passed into the year 2000, which became the final fate of the gallery’s work.

I have a lot of notes about those that happened to someone in the gallery. I know that the Odessa artist Oleksandr Silantiev worked on all his projects, and our irreplaceable Nina Fedosievna helped him with his reign.

And today we’ll talk about her. At the moment, unfortunately, I don’t have a photo of this woman on hand. I am confident that I will be able to know something about him. We met Nina Fedosievna at the Sailors' Palace, where she worked as a concierge and sat at the end where the bailiffs could go. Nina Fedosievna was the queen of cats at the Palace of Sailors - there was an outbuilding with a

bust of Lenin in the courtyard, and there she housed all the conscripts.

She was a very welcoming and adequate woman, and we presented her work in the gallery “On Uyutnaya”, and she was fine.

While working in the gallery, she came to the point of creating a miracle that she herself began to create. We felt even more comfortable with her, and my mother started to get jealous. My mother asked me to take her to work in the gallery before us, at Nina Fedosievna’s Place; otherwise, I could not imagine the situation if my mother maintained order at the gallery and worked on us - this was unpleasant for me. It would have been easier for me to help her financially, but maybe that was wrong.

The cat lover Nina Fedosievna talked about our Ksyusha, our important tricolor cat, and when trouble struck and Ksyusha left us, Nina Fedosievna even wondered and appreciated that it was her fault.

Never before did Nina Fedosievna leave us, but she was once again lost in our hearts, and I still remember her laugh.