Наша сім'я. 1996



Дякую величезно Володимиру Віленському за теплі слова про нашу родину. Справді сім'я у нас чудова. 

Я вдячна Господу Богу за те, що він подарував мені зустріч із Радою. Він справді дивовижний чоловік, відданий сім'ї та спільному справа. 

Так склалася наша доля, ми стали служителями мистецтва. Хоча спочатку, ми всі замислювали і коштували саме для того, щоб дозволити нашим дітям здобути нормальну освіту та опанувати таку професію, яка допоможе бути ним незалежними. Діти – це двигун прогресу, у прямому значенні цього слова. Я можу сказати абсолютно щиро про те, що саме Раді та Сільвії мають бути вдячні всі шанувальники обох галерей, саме завдяки їх появі на світ і все сталося. 

Ми з Раду тільки працювали, та й зараз продовжуємо, для того, щоб проекти жили й надалі. Нині стало набагато легше. Дівчатка виросли і стали тепер підтримкою для нас та нашої роботи. Без них нам було б набагато складніше.

 Існування та роботу сайту Морської галереї, друкованої продукції - каталогів експозицій галереї, плакатів до виставок, всього цього ми завдячуємо їм, нашим дорогим дочкам. Сьогодні вони не лише допомагають, а й виступають спонсорами наших проектів! А Раду, мій любий чоловік, живе тільки нами та його життя – це наше життя, і навряд чи щось відбувалося, якби не його підтримка та самовіддана праця.

Our Family

A huge thank you to Vladimir Vilensky for his kind words about our family. We truly have the most wonderful family. I am grateful to God for giving me the gift of meeting Radu. He is a truly amazing person, devoted to his family and his common cause. This is how our destiny unfolded: we became servants of art. Although initially, we planned and built everything precisely so that our children could receive a proper education and master a profession that would help them become independent. Children are the engine of progress, in the truest sense of the word. I can say with complete sincerity that all the admirers of both galleries owe a debt of gratitude to Rada and Sylvia; it was thanks to their birth that everything happened. Radu and I simply worked, and continue to do so, to ensure the projects continue to thrive. It's much easier now. The girls have grown up and have become a support system for us and our work. Without them, things would have been much more difficult. We owe the existence and operation of the Maritime Gallery website, printed materials—catalogs of gallery exhibits, posters for exhibitions—to them, our dear daughters. Today, they not only support us but also sponsor our projects! And Radu, my darling husband, lives only for us, and his life is our life, and it's unlikely anything would happen without his support and dedicated work.



Comments

Popular posts from this blog

Виставка Вери Бастріковой. 1998

Події та виставки 1998 року. Виставка Віталія Ільченко.

Подорож у часі. Майже 30 років тому. Одеса, 1997