Галерея "На Уютной". Виставка Юрія Зільберберга. 1993 год.

З Юрою ми знайомі ще з училищних часів, потім разом із ним ми працювали у комбінаті.

Юра спокійний і інтелегентний хлопець, а в училищі відзначився тим, що був виключений, причому за висловлювання, що дуже запам'ятовується.

Викладач літератури Софія Климентьєвна викликала Юрку до дошки. Він відповів на задане запитання і вже йшов назад до свого місця, коли вона поставила йому в слід ще одне запитання, яке звучало приблизно так:               «А що ще сталося цього року?» Юрко ж, навіть не обернувшись - брязнув -   «Що, що, ну Рєпін здох». 

Саме ці слова стали приводом для відрахування його зі складу студентів ОДХУ. Закінчив він свою художню освіту у Махачкалі.

У комбінаті він працював у парі із Сашком Шмуклером, а товаришували вони, починаючи зі студентської лави. У своїй роботі вони були настільки різними, що мені важко уявлялося те, яким чином вони могли доводити до завершення замовлення. 

Обидва вони чудові скульптора, але один вишуканий реаліст-(Саша), а інший працює у більш абстрактній та стилізованій манері. Часом приходиш, дивишся розпочату роботу- і відразу видно, що її робив Сашко, і все начебто зроблено, потім приходить Юрко і все переробляє по своєму. Дивлячись на них я завжди згадувала байку Крилова про лебедя, раку та щуку.

Сашко Шмуклер вже давно переїхав до Ізраїлю, але в мене досі немає жодної про нього інформації. 

На той час, коли я писала ці записки, я шкодувала про те, що творчість Юрія не знайшла належної оцінки в нашому місті та в нашій країні. Але зараз (2025 р) мені здається ситуація з визнанням таланту Юрія змінилася.

Gallery "Na Uyutnoy". Exhibition of Yuri Zilberberg

I have known Yura since our college days when we worked together at the OPXOK.

Yura is a calm and intelligent guy, and at the school, he distinguished himself by being expelled, and for a very memorable statement.

The literature teacher Sofia Klimentyevna called Yura to the board. He answered the question asked and was already walking back to his seat when she asked him another question, which sounded something like this: "And what else happened this year?" Yura, without even turning around, blurted out: "Well, Repin died." These words became the reason for his expulsion from the students of the OGHU. He completed his art education in Makhachkala.

At the plant, he worked in tandem with Sasha Shmukler, and they had been friends since their student days. They were so different in their work that I could hardly imagine how they could complete an order. They are both wonderful sculptors, but one is an exquisite realist (Sasha), and the other works in a more abstract and stylized manner. Sometimes you come and look at the work that has been started, and you can immediately see that Sasha did it, and everything seems to be done. Then, Yura comes and redoes everything in his own way. Looking at them, I always remembered Krylov's fable about the swan, the crayfish, and the pike. Sasha Shmukler moved to Israel a long time ago, but I still have no information about him. By the time I wrote these notes, I regretted that Yuri's work was not properly appreciated in our city and in our country. But by now (2025), it seems to me that the situation with the recognition of Yuri's talent has changed.