Страшні історії з життя 1 квартири по Затишній, що стала пізніше галереєю

Уютная. Історія квартири, яка стала моєю майстернею.

Сама квартира, як виявилось, мала своєрідну репутацію! Там був справжній притон, було багато потаємних місць, куди, напевно, складалося крадене, і чомусь на одному зі столів була електрична розетка. Спочатку працювати було страшно, іноді у вікна заглядали дуже підозрілі особистості. Також мені розповіли сусіди, що господар цієї квартири, був там убитий, убитий товаришами по чарці, мені навіть показали місце, де саме. Це було моторошно і часто мені снилося уві сні. Проте життя тривало і треба було про це не думати.

Приміщення моєї майстерні вікнами виходило у дворик на Уютную, а вікна майстерень інших художників у двір. Але поряд з двома вікнами моєї студії були ще два- там була квартира сусіда на ім'я Фіма.

Фіма, була приємна людина, невисокого зросту та з абсолютно дивовижними очима жовтого кольору. Ми з ним добре спілкувалися, можна сказати – товаришували. Якось під час зустрічі він мені розповів, що збирається виїжджати з країни. Виявилося, що його родина, колишня дружина із сином жили в Австралії. Він дуже довго збирав документи, отримавши запрошення від дружини. Він запропонував мені зайняти його квартиру після його від'їзду, звичайно ж ця ідея припала мені до душі, кому не потрібна ще одна кімната для майстерні?

Ми з ним домовилися, що в день від'їзду він залишить ключі у моєму вікні між рамами, кватирку я завжди тримала відкритою для мого кота.

Якось вранці, це була зима, я прийшла на роботу і раптом побачила ключі!

Я терміново зателефонувала Раді на роботу, він мав приїхати до мене на допомогу. Я сама боялася заходити до чужої квартири. Раду приїхав, і ми увійшли. У моїй майстерні були закладені двері, які вели до кухні - коридор, колись комунальної квартири. Нашим рішенням було відразу зняти цю перегородку, що ми й зробили! Отже, я виявилася господаркою ще одного приміщення і моя майстерня збільшилася.

Але якщо ви думаєте, що цим все закінчилося - ви помиляєтесь!

Через деякий час до мене стали навідуючись претенденти на помешкання. Я спочатку з ними розмовляла, а потім, просто вдавала що мене немає на місці. Зрештою виявилося, що за документами, які надали до комбінату ті служби, з якими ми зробили обмін, що все приміщення належало мені! Фіма жив там знаючи це.

Минуло мабуть пів року і здавалося, що все залишилося позаду і можна було спокійно працювати, але раптом я дізналася, що Фіма повернувся. Він прийшов у гості та розповів мені страшну історію.

Виявилося, що ця колишня дружина вирішила його покарати. Вона запросила його приїхати до Австралії, щоб показати як вони з сином добре влаштувалися, влаштувалися без нього. Вони його не прийняли, і він опинився на вулиці. Через деякий час він в Австралії знайшов собі роботу, де самого заробитиме грошей на повернення до Одеси. Можете собі уявити, скільки пережила ця людина. В Одесі він не залишився, у нього були родичі, на мою десь в Узбекистані, куди він і поїхав. Більше ми з ним не зустрічалися. І це кінець історії про Фіму!