Галерея "На Уютной" Одеса, Украіна 1991-2000

https://www.facebook.com/profile.php?id=100022560471511 У листопаді знову ж таки у нас відбулася виставка Пороніка, на яку він запросив так багато своїх студентів, що я була розгублена. Я й досі з хвилюванням відкриваю публічні заходи, а того разу, як пам'ятаю, і зовсім розгубилася. Багато побратимів художники вважали, що за манерою абсолютної вибіленості полотен Пороніка стоїть його спроба сховати свій не дуже професійний малюнок, але це не так, не так він і погано малює. Я знаю інших не менш претензійних, у яких малюнок взагалі відсутній. Ні, це швидше сильне і невгамовне бажання виділиться, відмінитися від інших. Навіть у поспішності організації виставок – подивіться одна за одною! Аби тільки прийшла популярність... Gallery "Na Uyutnoy" Exhibition of Eduard Poronik. 1994. In November, we had another exhibition of Poronik, to which he invited so many of his students that I was at a loss. I still get excited when I open public events, and that time, as I remember, I was ...

Так, про Світлану можна багато розповісти. Протягом багатьох років вона висвітлювала діяльність галереї та була незмінним гостем галереї. Свого першого телевізійного інтерв'ю я дала саме їй.  На жаль в даний час наші дороги зовсім розійшлися, Світлана опинилася на протилежній проросійській стороні. Я навіть перестала читати її посади на ФБ. Мені боляче. А якщо говорити про спогади цього часу в галереї, варто згадати мій перший прямий ефір із Олександром Ляховичем. Пам'ятаю це було глибокої ночі, зараз я не розумію чому так пізно. Ми з Раду приїхали на телебачення, ситуація нагадала мені пологи, те ж таки відбувалися в мене вночі і теж треба було щось довго чекати. Виявилося, що на студію приїхав хтось із політиків Помоєму Кравчук, і мій ефір та ефір Олександра Прокопенка, який опинився на телецентрі, теж перенесли. Ми з Прокопенком та Ігорем Розовим вирішили поїхати до галереї на Затишну і там дуже непогано поспілкувалися. Я назавжди запам'ятала приголомшливу розповідь Ігор...

Прикмети. Час минав, і в галереї почали з'являтися свої прикмети. Смішно згадати, як  тодi це здавалося мені дуже важливим ... рука права зачешеться - значить прийдуть знайомі, ліва - до грошей, попа зачешеться - значить хтось засуджує!  До речі, я досі вірю в це і воно - працює. Таня Колкатіна, що спочатку працювала в галереї спочатку дивувалася, вона запитувала: «Таня, скажи, а чому в тебе весь час щось свербить!!?» Як у кумедному анекдоті: «Може, варто митися частіше?» Ще одна прикмета щодо продажу живопису. Помітила те, що, якщо приходить в галерею людина і йому дуже подобається картина і він ще при цьому обіцяє неодмінно повернутися і зробити покупку, то ця картина протягом найближчих кількох років не буде продана!  Довгий час не могла розібратися, чому це відбувається, а потім зрозуміла і не тільки змогла це пояснити, але й знайшла протидію. Коли художник створює свій твір, чи то живописець, скульптор чи музикант- усі ми діти Господа наділив нас талантом, він вклада...